Зарплати випускників 30 кращих навчальних закладів у Польщі в 2014 році за рівнем забезпечення винагород

У поточному році іспит на атестат зрілості здало близько 311 тисяч випускників середніх шкіл у Польщі. Більшість з них стикаються з вибором ВНЗ, де вони будуть продовжувати свою освіту. Дуже часто свою подальшу освіту і кар’єру майбутні студенти планують на основі можливих доходів, отриманих після закінчення університету. Тип вищого навчального закладу, а також його місце знаходження є важливими факторами, що визначають зарплати.

Які ж університети забезпечують кращі зарплати випускникам польських вузів?

Портал wynagrodzenia.pl грунтуючись на результатах Національного дослідження зарплат у Польщі в 2014 році, зіставив заробітні плати випускників 30 польських університетів, по завершенні яких середній оклад виявився найвищим.

Як і в попередні роки, список кращих очолює Варшавська школа економіки (Szkoła Główna Handlowa). Середня зарплата випускників даного університету в 2014 році склала 8700 злотих. Друге місце також у ВНЗ з Варшави — Варшавського технологічного університету (Politechnika Warszawska). Кожен другий працюючий випускник цього університету заробив більше 7700 польських злотих. Найвідоміший Варшавський університет посів лише 5 місце.

Варто зауважити, що більшість випускників даних варшавських університетів працевлаштовані саме в столиці Польщі, в місті, з найвищими зарплатами в країні.

Поза столиці в першу десятку увійшли технологічні університети Вроцлава, Гданська, Познані, Лодзі та Глівіце, а також Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташица в Кракові та Познанський університет економіки.

Таблиця: Порівняння заробітних плат випускників 30 кращих навчальних закладів у Польщі в 2014 році (винагороди представлені в PLN, brutto):

wynagrodzenia-pl-uczelni-2014-1-ipolsha-com

wynagrodzenia-pl-uczelni-2014-2-ipolsha-com

wynagrodzenia-pl-uczelni-2014-3-ipolsha-com

Посилання на джерело

Дев‘ять польських та шість українських університетів у рейтингу кращих ВНЗ країн Центральної та Східної Європи (2014-2015 рік)

university_rankings_2014-15

Оновився рейтинг вищих навчальних закладів держав Центральної, Східної Європи та Центральної Азії «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014» до якого увійшли 100 кращих університетів країн даних регіонів.
У рейтингу представлені вищі школи наступних країн: Азербайджан, Білорусія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Україна.

Результати виявилися досить цікаві. У сотню кращих вищих навчальних закладів увійшли 2 білоруських, 6 українських, 9 польських і 26 російських університетів, що дозволило Польщі зайняти 4 місце за кількістю ВНЗ у рейтингу країн Європи, що розвиваються та країн Центральної Азії.

Список найкращих польських університетів 2014 року за версією рейтингу «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014»:
— Варшавський університет (4 місце)
— Ягеллонський університет (8 місце)
— Варшавська політехніка (28)
— Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташица в Кракові (44)
— Вроцлавський університет (46)
— Вроцлавський політехнічний університет (51-60)
— Гданський університет (61-70)
— Лодзький університет (81-90)
— Університет Миколи Коперника (81-90)

Список кращих українських університетів 2014 року за версією рейтингу «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014»:
— Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце)
— Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (51-60)
— Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (51-60)
— Сумський державний університет (61-70)
— Національний університет «Львівська політехніка» (81-90)
— Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (91-100)

Першу ж десятку рейтингу склали:
1. Московський державний університет імені М.В.Ломоносова (Росія)
2. Карлів університет (Чехія)
2. Новосибірський державний університет (Росія)
4. Варшавський університет (Польща)
5. Тартуський університет (Естонія)
5. Чеський технічний університет (Чехія)
7. Санкт-Петербурзький державний університет (Росія)
8. Ягеллонський університет (Польща)
9. Близькосхідний технічний університет (Туреччина)
9. Університет Масарика (Чехія)

Заробітна плата в Польщі та інших країнах ЄС буде зростати у 2015 році

Polska-pieniedzy-300x180Гарною новиною для громадян з України бажаючих знайти роботу в Польщі є прогноз Європейських аналітиків про зростання заробітної плати на всій території Європейського Союзу.

Мінімальна заробітна плата у більшості країн ЄС почала зростати ще у 2014 році (за даними Wynagrodzenia.pl) та за прогнозами більшості аналітиків, економічне зростання відбуватиметься у 2015-2016 роках.

Найбільший відсоток збільшення в 2015 році відбудеться в Естонії, Литві та Румунії. Економічне зростання буде й у Польщі, де середня заробітна в наступному році може збільшитись  до 925 євро, а роком пізніше до 964 євро. Незважаючи на позитивну динаміку (Польща на 6 місці з показником у 3,6%), поляки отримуватимуть відчутно меншу винагороду, ніж в західних країнах.

Для порівняння, у 2015 році розмір середньомісячної заробітної плати в Німеччині буде 3180 євро, а трохи нижче заробітної платні отримуватимуть французи — 3034 євро.
На протилежному боці опиняться Греція та Бельгія.

Рейтинг країн Європи за темпами зростання номінальної заробітної плати в 2015 році за даними компанії Sedlak & Sedlak:
1. Естонія
2. Литва
3. Румунія
4. Латвія
5. Угорщина
6. Польща
7. Чехія
8. Німеччина
9. Швеція
10. Люксембург
11. Великобританія
12. Словаччина
13. Австрія
14. Данія
15. Болгарія
16. Нідерланди
17. Хорватія
18. Словенія
19. Іспанія
20. Франція
21. Португалія
22. Ірландія
23. Італія
24. Нідерланди
25. Бельгія
26. Греція

Зміни в правилах прикордонного руху між Польщею та Україною

pol-ukrЛюдина, що перетнула кордон, може перебувати в прикордонній зоні до 90 днів з дня в’їзду; раніше було 60 днів «, — повідомляє підписана в середу між Польщею та Україною зміна в угоді про малий прикордонний рух.

Угода була підписана в Президентському палаці з нагоди візиту до Польщі президента України Петра Порошенка.

«Доступ до малого прикордонного руху матиме майже мільйон українців — я впевнений, що в цьому співробітництві будуть введені нові інституційні форми», — сказав Порошенко.

Малий прикордонний рух з Україною діє з липня 2009 р. Прикордонна зона складає 30 км. та охоплює всіх громадян України, які проживають в цьому районі мінімум 3 роки.

Дозвіл на малий прикордонний рух видають польські дипломатичні представництва: документ, виданий вперше, дійсний 2 роки, наступний — 5 років. Людина, що перетнула кордон на підставі цього дозволу, могла перебувати в позначених прикордонних районах одноразово до 60 днів (в даний час до 90). З цим дозволом можна перетинати кордон необмежену кількість разів.

Посилаючись на зміни, МЗС повідомив, що головним наслідком вступу їх (змін) у силу будуть значні послаблення для жителів прикордонних територій обох країн. «Зміни в договорі вигідні політично в польсько-українських відносинах, а також полегшать отримання карти на малий прикордонний рух», — йдеться в листі, надісланому інформагентством з офісу прес-секретаря міністерства закордонних справ Польщі.

Як уже зазначалося, першим з передбачених змін стосується продовження терміну перебування в прикордонній зоні. Володарі карт матимуть право на перебування в прикордонній зоні до 90 днів. Друга зміна буде стосуватися звільнення від сплати консульського збору осіб, які клопочуть про видачу другого та наступних дозволів на малий прикордонний повідомлення.

Третє зміна стосується можливості участі зовнішнього постачальника послуг у заходах, пов’язаних з обслуговуванням процесу видачі таких дозволів.

«Зміна має на меті підвищення рівня обслуговування видачі дозволів, в тому числі скорочення часу очікування на подачу заяв, а також їх видачі в точках, розташованих у тих містах, в яких немає консульських установ», — наголошується в листі.

Метою четвертої зміни буде скасування обов’язку мати медичну страховку на час перебування в прикордонній зоні. Витрати на медичні послуги власники карт будуть нести за свій рахунок або в рамках послуг купованого добровільного медичного страхування.

Крім того, планується доповнити додаток № 1 до Договору — Перелік одиниць адміністративного поділу, що знаходяться в прикордонній зоні чотирьох міст, розташованих на території України і не включених до переліку: три у Волинській області — Гевин, Орані і Руснів й одну у Львівській області — Тисовець .

Посилання на джерело

«Українці хочуть жити в Польщі»

lider-invest-privlekatelnostiУкраїнці хочуть у нас жити. Ми стаємо країною з переважанням приїжджаючих над еміграцією, — повідомляє польський сервіс www.rp.pl.

Тільки в першій половині цього року польська влада видала 182 тис. документів, що дають право українцям протягом шести місяців працювати в нашій країні. Це на третину більше, ніж роком раніше.

— Для частини українців дозвіл — це перший крок до отримання роботи та переселенню на постійне проживання, — каже Мирослава Керик, співзасновник фонду «Наш Вибір», об’єднуючого українців у Польщі. Великий інтерес в нашій країні, підтверджують також дані Відомства у справах іноземців. З початку цього року про різні форми легалізації постійного проживання в Польщі звернулося біля 30 тис.украінцев. Це більш ніж у два рази в порівнянні з минулим роком. Крім того, майже 2 тис. громадян України попросило також цього року політичного притулку в Польщі. Ще рік тому не робив цього майже ніхто. Швидко зростає також число українських студентів у польських вузах.

— У нас є багато запитів про можливість працювати і оселитися в Польщі. Однакова кількість біженців із регіонів, що постраждали від війни, як і люди, матеріальне становище яких дуже погіршилося через розвал економіки, — каже Пітер Тимь, президент Асоціації українців в Польщі.

Так багато інтересу до нашої країни може означати зміну поточної ситуації, де ми знаходимося постачальниками працівників в інші країни. — Вперше за багато часу до нас приїжджають більше іноземців, ніж емігрує поляків. Це є результатом складної ситуації в Україні та стабілізації числа польських громадян, що виїжджають в країни ЄС, — зізнається Павло Kaczmarczyk, експерт Центру міграційних досліджень Варшавського університету.

Але доповнює: це не змінює того факту, що загальна кількість поляків, які проживають за кордоном досі набагато перевищує кількість іноземців, які проживають у Польщі. За даними Центрального статистичного управління (GUS) в 2013 році в країнах ЄС налічувалося 2 196 млн. польських громадян, близько 66 тисяч. більше, ніж роком раніше. — Немає ніяких причин, чому цього року, відтік буде більше, — каже Kaczmarczyk.

На даний момент немає ніяких перспектив, ані на тривалу стабілізацію ситуації у Донбасі, ані на зміну в України глибокій рецесії. І це може означати, що значний приплив українців до нашої країни буде стабільним. Польща має скористатися цим, і дозволити їм поселятися. Це могло би поправити нашу не просту демографічну ситуацію.

Посилання на джерело