Перетин польсько-українського кордону на автомобілі, зареєстрованому в Польщі з наявністю консульського обліку

peresechenie-granicy-na-avto-anasty-sowety-emigrantowПро перетин польсько-українського кордону на автомобілі, зареєстрованому в Польщі з наявністю консульського обліку розповідає Настя на своєму каналі Anasty in Poland.

Настя дає пораду про правила транзиту в Україні та підготовку необхідних документів для перетину на автомобілі польсько-українського кордону.

Резидент України на польському авто, який в’їжджає в Україну, за правилами транзиту може перебувати в країні не більше п’яти діб, якщо виїжджає через один і той самий митний пункт або не більше 10 діб, якщо в’їжджає-виїжджає через різні митні пункти.

Якщо ви маєте Карту побиту, можете звернутися в українське консульство в Польщі та безкоштовно стати на консульський облік. У закордонному паспорті буде поставлений відповідний штамп і при перетині кордону необхідно буде оповістити перевіряючих про те, що ви перебуваєте на консульському обліку і хочете перебувати в Україні протягом 60 днів у році.

Необхідні документи:
— 2 копії головної сторінки закордонного паспорта і відміток про консульській облік
— 2 копії реєстраційного талона автомобіля

Вам роздрукують спеціальне зобов’язання, в якому ви підписуєтеся. У ньому буде вказуватися дата в’їзду і відповідно виїзду з України. За цими датами буде підсумовуватися загальна кількість днів перебування на авто в Україні.

Відеоролик про перетин польсько-українського кордону на автомобілі, зареєстрованому в Польщі  з наявністю консульського обліку:

Рейтинг найщасливіших країн: Швейцарія — 1, Польща — 60, Україна — 111

shwiejcaria-small-1Нещодавно опублікований рейтинг World Happiness Index, який провів один з інститутів Організації об’єднаних націй (ООН), визначив найщасливішу державу у світі — Швейцарію.

У рейтингу, що складається з 158 країн, в першу десятку найщасливіших потрапили 6 європейських держав — Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, а також Канада, Нова Зеландія і Австралія.

Як не дивно, але такі розвинені країни як Ізраїль і США опинилися в другій десятці, на 11-му і 15-му місцях відповідно. Великобританія, Німеччина і Франція закріпилися в третій десятці рейтингу.

Далі, у рейтингу «найщасливіших», розташувалися наступні європейські держави: Чехія (32-е місце), Молдова (52-е місце), Словенія (55-е місце), Литва (56-е місце), Білорусь (59-е місце), Польща (60- е місце), Росія (64-е місце), Естонія (73-е місце), Латвія (89-е місце), Греція (102 місце) і Україна (111 місце).

У самому кінці рейтингу розташувалися країни з африканського континенту: Чад, Буркіна-Фасо, Руанда, Бенін і Бурунді. Замикає рейтинг — Того.

Дев‘ять польських та шість українських університетів у рейтингу кращих ВНЗ країн Центральної та Східної Європи (2014-2015 рік)

university_rankings_2014-15

Оновився рейтинг вищих навчальних закладів держав Центральної, Східної Європи та Центральної Азії «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014» до якого увійшли 100 кращих університетів країн даних регіонів.
У рейтингу представлені вищі школи наступних країн: Азербайджан, Білорусія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Україна.

Результати виявилися досить цікаві. У сотню кращих вищих навчальних закладів увійшли 2 білоруських, 6 українських, 9 польських і 26 російських університетів, що дозволило Польщі зайняти 4 місце за кількістю ВНЗ у рейтингу країн Європи, що розвиваються та країн Центральної Азії.

Список найкращих польських університетів 2014 року за версією рейтингу «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014»:
— Варшавський університет (4 місце)
— Ягеллонський університет (8 місце)
— Варшавська політехніка (28)
— Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташица в Кракові (44)
— Вроцлавський університет (46)
— Вроцлавський політехнічний університет (51-60)
— Гданський університет (61-70)
— Лодзький університет (81-90)
— Університет Миколи Коперника (81-90)

Список кращих українських університетів 2014 року за версією рейтингу «QS University Rankings Emerging Europe and Central Asia 2014»:
— Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце)
— Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (51-60)
— Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (51-60)
— Сумський державний університет (61-70)
— Національний університет «Львівська політехніка» (81-90)
— Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (91-100)

Першу ж десятку рейтингу склали:
1. Московський державний університет імені М.В.Ломоносова (Росія)
2. Карлів університет (Чехія)
2. Новосибірський державний університет (Росія)
4. Варшавський університет (Польща)
5. Тартуський університет (Естонія)
5. Чеський технічний університет (Чехія)
7. Санкт-Петербурзький державний університет (Росія)
8. Ягеллонський університет (Польща)
9. Близькосхідний технічний університет (Туреччина)
9. Університет Масарика (Чехія)

Зміни в правилах прикордонного руху між Польщею та Україною

pol-ukrЛюдина, що перетнула кордон, може перебувати в прикордонній зоні до 90 днів з дня в’їзду; раніше було 60 днів «, — повідомляє підписана в середу між Польщею та Україною зміна в угоді про малий прикордонний рух.

Угода була підписана в Президентському палаці з нагоди візиту до Польщі президента України Петра Порошенка.

«Доступ до малого прикордонного руху матиме майже мільйон українців — я впевнений, що в цьому співробітництві будуть введені нові інституційні форми», — сказав Порошенко.

Малий прикордонний рух з Україною діє з липня 2009 р. Прикордонна зона складає 30 км. та охоплює всіх громадян України, які проживають в цьому районі мінімум 3 роки.

Дозвіл на малий прикордонний рух видають польські дипломатичні представництва: документ, виданий вперше, дійсний 2 роки, наступний — 5 років. Людина, що перетнула кордон на підставі цього дозволу, могла перебувати в позначених прикордонних районах одноразово до 60 днів (в даний час до 90). З цим дозволом можна перетинати кордон необмежену кількість разів.

Посилаючись на зміни, МЗС повідомив, що головним наслідком вступу їх (змін) у силу будуть значні послаблення для жителів прикордонних територій обох країн. «Зміни в договорі вигідні політично в польсько-українських відносинах, а також полегшать отримання карти на малий прикордонний рух», — йдеться в листі, надісланому інформагентством з офісу прес-секретаря міністерства закордонних справ Польщі.

Як уже зазначалося, першим з передбачених змін стосується продовження терміну перебування в прикордонній зоні. Володарі карт матимуть право на перебування в прикордонній зоні до 90 днів. Друга зміна буде стосуватися звільнення від сплати консульського збору осіб, які клопочуть про видачу другого та наступних дозволів на малий прикордонний повідомлення.

Третє зміна стосується можливості участі зовнішнього постачальника послуг у заходах, пов’язаних з обслуговуванням процесу видачі таких дозволів.

«Зміна має на меті підвищення рівня обслуговування видачі дозволів, в тому числі скорочення часу очікування на подачу заяв, а також їх видачі в точках, розташованих у тих містах, в яких немає консульських установ», — наголошується в листі.

Метою четвертої зміни буде скасування обов’язку мати медичну страховку на час перебування в прикордонній зоні. Витрати на медичні послуги власники карт будуть нести за свій рахунок або в рамках послуг купованого добровільного медичного страхування.

Крім того, планується доповнити додаток № 1 до Договору — Перелік одиниць адміністративного поділу, що знаходяться в прикордонній зоні чотирьох міст, розташованих на території України і не включених до переліку: три у Волинській області — Гевин, Орані і Руснів й одну у Львівській області — Тисовець .

Посилання на джерело

Жоден з українців в цьому році не отримав статус біженця в Польщі

urzad-ds-cudzoziemcow-polskaПротягом півріччя про надання статусу біженця просили в Польщі в 20 раз більше українців, чим за весь минулий рік — вияснив репортер RMF FM Кшиштоф Сасада. Це значне збільшення кількості заявок є результатом надзвичайно напруженої ситуації в Україні.

Люди, які бігли в Польщу, це перш за все мешканці сходу та півдня України, які залишили свою країну за різними причинами. По-перше, учасники в акціях протесту так званих «Євромайдан» в містах, де більшість мешканців є противниками нової української влади. Також, перш за все, це мешканці Донецької та Луганської областей, в яких продовжуються бойові дії.

Частина людей, що подали заяви на статус біженця в Польщі — чоловіки, які відмовились від військової служби в зв’язку із загрозою війни.

В поточному році українці стали другою за чисельністю етнічною групою — після росіян, хто хоче отримати статус біженця в Польщі. В травні та червні українці подали більше заявок, ніж росіяни.

Стан черги.
Жоден з українців, який в цьому році подав заяву, до теперішнього часу не отримав статус біженця в Польщі, при тому, що з січня таких заявок було більше 900.

Хоча Україна й знаходиться на межі громадянської війни та на сході країни ведуться бойові дії, польські чиновники кажуть, що позивачі не відповідають вимогам.

Як повідомляє репортер RMF FM, Україна поділена, але на більшій частині території країни абсолютно спокійно. Відповідно до польського законодавства, ті хто подають на статус біженця в Польщі, спочатку повинні знайти місце проживання та притулок у своїй країні.

В теперішній час, Управління по справах іноземців проводить більше 750 процедур на отримання статусу біженця для українців. Майже двісті процедур було припинено або видана відмова.

Посилання на джерело