«Українці хочуть жити в Польщі»

lider-invest-privlekatelnostiУкраїнці хочуть у нас жити. Ми стаємо країною з переважанням приїжджаючих над еміграцією, — повідомляє польський сервіс www.rp.pl.

Тільки в першій половині цього року польська влада видала 182 тис. документів, що дають право українцям протягом шести місяців працювати в нашій країні. Це на третину більше, ніж роком раніше.

— Для частини українців дозвіл — це перший крок до отримання роботи та переселенню на постійне проживання, — каже Мирослава Керик, співзасновник фонду «Наш Вибір», об’єднуючого українців у Польщі. Великий інтерес в нашій країні, підтверджують також дані Відомства у справах іноземців. З початку цього року про різні форми легалізації постійного проживання в Польщі звернулося біля 30 тис.украінцев. Це більш ніж у два рази в порівнянні з минулим роком. Крім того, майже 2 тис. громадян України попросило також цього року політичного притулку в Польщі. Ще рік тому не робив цього майже ніхто. Швидко зростає також число українських студентів у польських вузах.

— У нас є багато запитів про можливість працювати і оселитися в Польщі. Однакова кількість біженців із регіонів, що постраждали від війни, як і люди, матеріальне становище яких дуже погіршилося через розвал економіки, — каже Пітер Тимь, президент Асоціації українців в Польщі.

Так багато інтересу до нашої країни може означати зміну поточної ситуації, де ми знаходимося постачальниками працівників в інші країни. — Вперше за багато часу до нас приїжджають більше іноземців, ніж емігрує поляків. Це є результатом складної ситуації в Україні та стабілізації числа польських громадян, що виїжджають в країни ЄС, — зізнається Павло Kaczmarczyk, експерт Центру міграційних досліджень Варшавського університету.

Але доповнює: це не змінює того факту, що загальна кількість поляків, які проживають за кордоном досі набагато перевищує кількість іноземців, які проживають у Польщі. За даними Центрального статистичного управління (GUS) в 2013 році в країнах ЄС налічувалося 2 196 млн. польських громадян, близько 66 тисяч. більше, ніж роком раніше. — Немає ніяких причин, чому цього року, відтік буде більше, — каже Kaczmarczyk.

На даний момент немає ніяких перспектив, ані на тривалу стабілізацію ситуації у Донбасі, ані на зміну в України глибокій рецесії. І це може означати, що значний приплив українців до нашої країни буде стабільним. Польща має скористатися цим, і дозволити їм поселятися. Це могло би поправити нашу не просту демографічну ситуацію.

Посилання на джерело

Польща знаходиться на 31 місці у світовому списку процвітання

lider-invest-privlekatelnostiПольща зайняла 31-е місце в глобальному рейтингу World Prosperity Index, що охоплює 142 країни світу, які виробляють в сукупності 99% світового ВВП. В минулому році Польща була в цьому рейтингу на 34 місці.

Польща, в звіті World Prosperity Index, знаходиться на 31 місці та на одну позицію випереджає Естонію. Литва опинилася на 42 місці, Латвія — на 44.

Серед пост-комуністичних країн краще всіх в рейтингу знаходиться Словенія, вона на 24-му місці, Чехія — на 29-му, Угорщина — на 39-му, Україна — на 63, а Росія на 68-му місці.

У рейтингу враховувалися вісім категорій, серед яких: підприємництво, освіта, охорона здоров’я, соціальний капітал.

У Польщі найвищі рейтинги, до речі, в категорії безпеки, в якій вона зайняла 24 місце, але низькі позиції Польща зайняла в категорії особистих свобод і свободи в цілому — 58 місце.

Інститут Legatum в Лондоні входить до складу Legatum Group, яка вважає, що благополуччя не потрібно вимірювати тільки економічними показниками, його потрібно вимірювати також і іншими факторами, які впливають на те, як люди себе почувають і оцінюють свій рівень життя. Інститут хоче зрозуміти, що призводить до того, що одним країнам вдається вибитися вперед, а іншим ні, і що гальмує індивідуальний успіх.

Посилання на джерело

Цінний прикордонний експорт. Тисячі людей зі Сходу «відвідують» польські Бєдронки

Фото: wyborcza.pl
Фото: http://wyborcza.biz

Завдяки прикордонній торгівлі, експорт Польщі в сусідні країни став більше на добрих декілька відсотків. Більше всього в країні над Віслою залишають німці, але тільки зі східного кордону їдуть в Польщу, в основному, за покупками. Саме їх багажники найбільш заповнені.

Ця статистика показує дуже багато про малі та великі мандрівки в Польщу. Кажучи «іноземці», ми думаємо, в основному, про туристів, які їдуть відвідувати наші метрополії, відпочивати в Закопане або на Мазурах. Тим часом, чотири п’ятих усіх гостей з закордону не в’їжджають в Польщу глибше, ніж на 50 км. Самі також проживають неподалік по іншу сторону кордону. Відповідно, це і є типовий шопінговий туризм.

Подивимось в сумки та багажники приїжджих. Щоденно, а особливо на віхідні, тисячі людей «відвідують» місцеві Бєдронки, Карфури, магазини електроніки та заправки. ЦСУ оприлюднив дуже детальні дані за І квартал. Росіяни витратили в Польщі більше 440 млн. злотих на продовольчі товари, чехи 170 млн. злотих на паливо, а Німеччина майже 700 млн. злотих на цигарки. Величезною категорією є непродовольчі товари, до яких відносимо будматеріали та оздоблювальні матеріали, автозапчастини, а також мобільні телефони та телевізори, одяг та домашню хімію. На протязі перших трьох місяців цього року, іноземці витратили на них більше 4 млрд. злотих. А їх загальні витрати в Польщі досягнули 7,7 млрд. злотих.

Сусіди з-поза Буга витрачають більше всіх

Найбільш багато чисельною групою, яка до нас приїжджає, є Німеччина, тому їх витрати мають для нас найбільше значення — в сумі це більше 3,4 млрд. зл. Але «найдорожчим» для наших продавців є ті, які приїхали зі Сходу. Рядовий білорус витрачає більше в два рази, ніж німець, рядовий українець — на три четвертих більше. Клієнт зі Сходу зазвичай заможний. Не приїжджає за найдешевшим товаром, тому що такий в нього вже є, тільки з «середньої» або «вищої полки». Рядовий телевізор, який купляє поляк, менший, ніж вибраний білорусом, — говорив нам нещодавно один з менеджерів магазину електроніки в Бялой Подляской (Biała Podlaska).

Бажаючі зробити покупки в Польщі з-поза Буга прибувають за двох обставин. По-перше, більшість товарів можна придбати в нас дешевше (або більший вибір), тим паче, що кожному виїжджаючому надається повернення ПДВ. По-друге, з України та Росії легше до Польщі приїхати, тому що існують положення про малий прикордонний рух — мешканці прикордонних районів не повинні отримувати візи.

З точки зору всієї економіки — це додатковий експорт. Калінінградська область маленька, відповідно постачає лише 5% експорту, подібна ситуація з прикордонною торгівлею з Німеччиною та Словаччиною. Ну, а у випадку Білорусі та України, офіційну статистику зовнішньої торгівлі слід було б збільшити аж на 40%.

Посилання на джерело

Польща шукає працівників зі Сходу

Praca-w-Polsce-vpolsheНе дивлячись на велике безробіття, особливо серед молодих людей, частина підприємців має потребу в робочих руках. В деяких галузях економіки польських працівників могли б замінити люди поза кордону. Польща може стати привабливою країною, наприклад для українців.

За словами віце-прем’єра Януша Пехочінського, польська економіка потребує працівників із Сходу, в тому числі з України. Це мають бути особи с відповідними кваліфікаціями та освітою.

Міністр економіки в інтерв’ю для IAR переконує в спрощенні процедур для сезонних працівників. Пехочінський одночасно застерігає, що в Польщі все частіше панує високе безробіття та роботу в першу чергу потрібно забезпечити полякам.

Віце-міністр праці та громадської політики Яцек Менчіна вважає, що варто залучити українців до навчання в Польщі. Це кращий спосіб переконати їх залишитись в Польщі. Завдяки такій політиці Польща забезпечила б собі спеціалістів, яких вже через декілька років буде не вистачати економіці або медичній галузі.

З початку року українська гривня по відношенню до злотого втратила у вартості біля 35%. Це також провокує, що заробітки в польській валюті стають для українців все більш привабливими.

За даними міністерства праці, тільки в минулому році в повітових закладах було зареєстровано більше 80 200 людей з України.

Більше 30 тисяч з них працювали в лісництві та сільському господарстві, а більше 11 тисяч у будівництві. В минулому році працедавці отримали більше 20 400 дозволів на працевлаштування громадян з України.

Посилання на джерело

Депутати Сейму : в Польщі зросла активність російських спецслужб

800px-PolskiSejm-bigДо збільшення бюджету польських спецслужб нещодавно призвали політики на засіданні сеймової спецкомісії по питанням активності російської розвідки в зв’язку з конфліктом в Україні. Це питання розглядають також депутати коаліції. Політики оцінили, що «в Польщі зросла активність російських спецслужб».

Інформацію про активність російських спецслужб керівники цивільної та військової розвідки, а також контррозвідки, представляли комісії протягом чотирьох годин.

Після дебатів представники опозиції закликали до збільшення бюджету служб. Як казав Марек Опьола (PiS), немає чого приховувати, що стосовно конфлікту на Україні активність російських служб зросла по всьому світу, а також в Польщі. «Ця активність набагато, набагато більша», — оцінив він. За його словами, польські служби відкрито говорять, що в них немає достатньо сил та засобів, щоби протистояти активності російських спецслужб.

Також, Артур Дембський (TR) оцінив, що в інтересах росіян лежить велика активність їх служб в Польщі. «Та, звичайно, вони не лінуються — можна так казати», — додав він та підкреслив, що «польські недофінансовані служби» повинні бути рівнозначним суперником для російських служб. «Якщо ми будемо так піклуватись про спецслужби, як зараз, то ми не можемо розраховувати в майбутньому на дуже великий успіх, тому що оперативні фонди в них недостатні», — оцінив Дембський. Також, він звернув увагу на необхідність збільшення бюджетів спецслужб — «Якщо грошей буде більше, наші служби будуть більш ефективними».

В свою чергу Станіслав Взьонтек (SLD) сказав, що польські служби повинні бути, в першу чергу, більш уважними. «Ми отримали інформацію, що польські служби, як внутрішні, так і зовнішні, мають повний огляд інформації, що стосується активності іноземних спецслужб на території країни й того, що робиться в Україні», — додав депутат на засідання комісії.

Також, Взьонтек закликав до збільшення бюджету на розвідку та контррозвідку. «Зовнішня агентура посилює свої дії на території нашої країни і потреби нашої зовнішньої активності також збільшуються», — аргументував він.
На питання, чи зросла активність російських спецслужб в Польщі з початком української кризи, Взьонтек оцінив, що «вона теоретично утримується на тому ж рівні», але не секрет, що росіяни зацікавлені, наприклад, технічною модернізацією польської армії.

Керівник спец комісії Збігнєв Сосновський (PSL) запевнив, що польські служби належним чином реалізують свої задачі, піклуючиь про безпеку країни та громадян. «Польщі не наражена на підвищену небезпеку» — відмітив він.

Посилання на джерело